Політика редакції щодо штучного інтелекту

1. Три українські редакції та їхні правила використання ШІ

«Суспільне»

Джерело: Принципи Суспільного щодо використання штучного інтелекту.

Що дозволяє. Суспільне дозволяє використовувати ШІ для транскрибування аудіо й відео, перекладу, озвучування, створення субтитрів, пошуку інформації, аналізу великих масивів даних і підготовки чернеток за шаблоном. Усі ці процеси мають перевірятися або адаптуватися працівниками редакції.

Суспільне | Новини

Що забороняє. Редакція не використовує інструменти, які суперечать журналістським стандартам, створюють ризики упередженості й поляризації або не виправдовують витрачених ресурсів. У новинному виробництві Суспільне також не використовує ШІ для створення текстів, зображень і відео, що підтверджує коментар редакції у матеріалі «Детектора медіа».

Детектор медіа.

Що маркує. Якщо ШІ використовувався для виробництва контенту, аудиторію повідомляють про це на тій самій платформі, де опублікований матеріал.

«Інтент»

Джерело: Редакційна політика та стандарти видання.

Що дозволяє. «Інтент» дозволяє журналістам використовувати ШІ як допоміжний інструмент у роботі.

Що забороняє. Жоден текст не може бути створений повністю або частково за допомогою ШІ без редакційного опрацювання. Також редакція зазначає, що не використовує ШІ для зміни зображень.

Що маркує. Зображення, створені за допомогою ШІ, обов’язково позначають як згенеровані штучним інтелектом. Це чітке правило щодо візуального контенту.

«Українська правда»

Джерела: Офіційний сайт «Української правди» та Матеріал «Детектора медіа» про використання ШІ українськими редакціями.

Що дозволяє. За описом редакційної політики в матеріалі «Детектора медіа», ШІ можна використовувати для підбору заголовків, підготовки коротких дописів для соцмереж, заповнення метаданих, створення чернеток перекладів та озвучування подкастів у визначених форматах.

Що забороняє. Редакція забороняє редагування контенту за допомогою ШІ, наголошуючи, що людське судження має враховувати тематику матеріалу й аудиторію. Також автентичні історичні аудіозаписи, зокрема промови, інтерв’ю та свідчення очевидців, не можна редагувати за допомогою програм синтезу голосу.

Що маркує. Синтезований голос використовують у реконструкціях, науково-популярних, просвітницьких і розважальних матеріалах із відповідним маркуванням.

2. Пункт, який вирізняється серед трьох політик

Особливо цікавим є правило «Української правди» про заборону редагувати за допомогою програм синтезу голосу автентичні історичні аудіодокументи. Серед трьох розглянутих політик саме це обмеження є найбільш специфічним. Чому воно з’явилося? Історичні записи промов, інтерв’ю та свідчень очевидців є документальними доказами. Навіть технічно якісне редагування голосу може змінити сприйняття інтонації, емоцій або автентичності висловлювання. Для журналістики, яка працює з політичною історією та суспільно важливими подіями, збереження оригінального запису є принциповим.

3. Моя політика використання ШІ в редакції

Якби я працювала в українському цифровому медіа, я запропонувала б такі п’ять правил.

1. ШІ -помічник, а не авторитет. Дозволяється використовувати ШІ для пошуку ідей, транскрибування інтерв’ю, перекладу, підготовки чернеток, аналізу даних і адаптації матеріалів для соціальних мереж. Проте всі факти, цитати, цифри, імена та посилання мають бути перевірені журналістом за надійними першоджерелами.

2. Людина відповідає за кожну публікацію. Журналіст і редактор несуть повну відповідальність за точність, достовірність, контекст і відповідність матеріалу професійним стандартам незалежно від того, чи використовували вони ШІ. Згенерований текст не можна публікувати без людської перевірки та редакційного опрацювання.

3. Прозорість використання ШІ. Якщо ШІ створив або суттєво змінив текст, зображення, відео чи аудіо, аудиторія повинна отримати зрозуміле маркування. Наприклад: «Ілюстрацію створено за допомогою штучного інтелекту». Використання ШІ для технічних завдань, яке не вплинуло на зміст матеріалу, не обов’язково потребує публічної позначки, але має бути прозорим усередині редакції.

4. Захист джерел і конфіденційних даних. Забороняється завантажувати у відкриті або не погоджені редакцією ШІ-сервіси персональні дані, контакти конфіденційних джерел, неопубліковані документи, паролі та інформацію, розголошення якої може загрожувати людям або безпеці редакції. Для роботи з такими матеріалами можна використовувати лише попередньо схвалені інструменти з належним рівнем захисту.

5. Абсолютна заборона на вигадування або фальсифікацію доказів. За жодних обставин працівникам редакції не дозволяється публікувати створені або змінені за допомогою ШІ цитати, документи, фотографії, аудіозаписи чи відео, якщо вони видаються за автентичні докази реальних подій, висловлювань або дій людей. Заборонено використовувати ШІ для фабрикації свідчень, приписування людині слів, яких вона не говорила, або створення фальшивих доказів. Жодне редакційне погодження не може скасувати цю заборону.

Висновок

Порівняння трьох редакцій показує, що українські медіа визнають користь ШІ для автоматизації рутинних процесів, але по-різному визначають допустимі межі його використання. Суспільне наголошує на доцільності, контролі та відповідальності; «Інтент» окремо визначає вимоги до текстів і зображень; «Українська правда» встановлює специфічні обмеження для редагування контенту й автентичних аудіозаписів. На мою думку, основою будь-якої редакційної політики мають бути три принципи: перевірка фактів, прозорість перед аудиторією та безумовна відповідальність людини. ШІ може допомогти журналісту працювати швидше, але не повинен підміняти журналістське судження або ставити під загрозу довіру читачів.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *