Власна матриця українських медіа
1. «Українська правда»
«Українська правда» -українське інтернет-видання, засноване у 2000 році Георгієм Гонгадзе та Оленою Притулою. Спеціалізується на політиці, суспільних подіях, економіці та журналістських розслідуваннях. Її бізнес-модель можна визначити як змішану: доходи можуть надходити від реклами, комерційних проєктів і підтримки читачів.
2. NV
NV – українське медіа, яке висвітлює політику, економіку, бізнес, міжнародні події та культуру. Воно працює в різних форматах: сайт, радіо та журнальні проєкти. Основна бізнес-модель комерційна, із залученням реклами, партнерських проєктів і передплати. NV також публікує інформацію про фінансування, що робить його прозорішим у цьому аспекті.
3. LIGA.net
LIGA.net – українське онлайн-медіа, що входить до медіагрупи «ЛІГА». Основні теми — політика, економіка, бізнес, технології та суспільство. Видання використовує комерційну модель, зокрема рекламу та партнерські проєкти. Водночас у дослідженні ІМІ за 2025 рік LIGA.net віднесли до частково фінансово прозорих медіа: видання має певну інформацію про правила фінансування, але не повністю розкриває його джерела.
4. «Бабель»
«Бабель» – українське онлайн-медіа, яке публікує новини, інтерв’ю, аналітичні матеріали та пояснення складних суспільних подій. Основні теми політика, суспільство, культура й міжнародні відносини. Його модель фінансування можна охарактеризувати як змішану, однак точне співвідношення доходів від реклами, партнерств та інших джерел потребує додаткової перевірки. За дослідженням ІМІ 2025 року, видання належить до частково фінансово прозорих медіа.
5. «Суспільне Новини»
«Суспільне Новини» – новинний ресурс суспільного мовника України, який працює в межах АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Видання висвітлює національні й регіональні події, політику, культуру, економіку та міжнародні новини. Його основна бізнес-модель відрізняється від комерційних медіа: фінансування переважно забезпечується коштами державного бюджету. Водночас суспільний мовник має працювати незалежно від політичного впливу.
6. Укрінформ
Укрінформ – національне інформаційне агентство України, яке поширює оперативні новини, офіційні повідомлення та матеріали про політику, економіку й міжнародні відносини. На відміну від приватних видань, воно має державне походження та фінансується переважно з державного бюджету. Така модель дає змогу забезпечувати роботу інформаційного агентства, але потребує прозорості витрат і редакційної незалежності.
7. Bihus.Info
Bihus.Info – український журналістський проєкт, відомий антикорупційними розслідуваннями та матеріалами про діяльність посадовців. Його спеціалізація викриття можливих зловживань, аналіз декларацій і контроль за використанням публічних коштів. Для таких проєктів характерні гранти, пожертви та підтримка аудиторії, однак конкретну домінантну модель потрібно визначати за фінансовими звітами самого проєкту, а не лише за його тематикою.
8. Sport.ua
Sport.ua – український спортивний онлайн-портал, який публікує новини про футбол, баскетбол, теніс, бокс та інші види спорту. На сайті є результати матчів, турнірні таблиці, інтерв’ю й аналітика. Основна бізнес-модель видання комерційна: цифрова реклама та партнерські проєкти. На відміну від суспільного мовника, його діяльність орієнтована на роботу на конкурентному медіаринку.
Для якого медіа найважче встановити бізнес-модель?
На мою думку, серед цих восьми видань найскладніше встановити точну бізнес-модель Bihus.Info без аналізу фінансової звітності. Це пов’язано зі специфікою розслідувальної журналістики, для якої можуть використовуватися різні джерела фінансування. Водночас це не означає, що проєкт обов’язково є непрозорим.
Непрозорість фінансування проблема для читача, тому що він не може повною мірою оцінити, чи мають фінансові інтереси донорів, власників або рекламодавців потенційний вплив на редакційні рішення. За даними дослідження ІМІ за 2025 рік, лише 16 із 50 досліджених онлайн-медіа оприлюднили хоча б певну фінансову інформацію, а повністю фінансово прозорими визнали вісім видань.